
На сторінках нашого сайту можна знайти інформацію про наш спосіб життя на щодень, розклад дня в нашому Абатстві, нашу духовність та працю, можливість створення контакту, участь в реколекціях. Запрошуємо також відвідати сторінку наших Облатів "Джерела бенедиктинської духовності" та сторінку "Друзі Сестер Бенедиктинок в м. Житомирі" у соцмережі "Facebook".
Сердечно запрошуємо!
Спільнота облатів
Вітання з Різдвом
Монастир св. Йосипа у Львові-Солонки
Будівництво нового бенедиктинського монастиря з ініціативи Архієпископа Митрополита Львівського Мечислава Мокшицького почалося у 2016 році.
4 червня 2020 року Львівським Митрополитом був освячений хрест, приготовлений для вежі храму.
Більше інформації можна знайти на сайті Львівської Архідієцезії, а також на сайті "Credo".
Запитати себе…

Живіть запитаннями
Святе Письмо повне запитань, але чи ми серйозно готові їх собі поставити?
Питання – це, як привідкриті двері, що запрошують увійти до повноти життя. В духовному житті не буває так, щоб все було до кінця ясно і відомо.
Щоб прийняти якесь рішення чи обрати життєву позицію, людина має ставити багато запитань. Потрібно не боятися задавати їх собі, інакше можна ніколи не зрушити з місця. Питання мають могутню рушійну силу.
Щоб визначитися з покликанням, теж необхідно спочатку себе запитати про це, і можливо, провести ночі питань і молитви..
«Ora et labora» або трудова етика св. Бенедикта

Саме монастирі змінили підхід до праці у Західній Європі. У Стародавній Греції землеробство та ремісництво вважалися найнижчими способами людської діяльності, несумісними з гідністю вільних людей. У Старому Завіті праця асоціювалася з покутою, в поті чола люди повинні були здобувати свій хліб як наслідок вигнання із раю. І тільки Новий Завіт повернув працю на її природне місце в житті людини, надав їй належну гідність, не як самоцілі чи ідола. У грецькому світі фізична праця вважалася справою рабів, оскільки мудрі і вільні присвячували себе духовним речам та існуванню вищого духовного світу. Єврейська традиція була абсолютно іншою: великий рабин займався ремісничою професією, маємо приклади цього у Новому Завіті: святий Павло, що був учнем школи великого Гамалиїла, працював своїми руками і був ткачем наметів. І це не виняток, християнство перейняло равіністичну єврейську традицію, тому праця завжди була складовою християнства, а отже і культури монашества. Статут Бенедикта (далі СБ) в багатьох розділах дає вказівки про фізичну працю: щотижневе приготування їжі, смирення та послух зобов'язанням, робота майстрів у монастирі і т.д. У 48 розділі СБ мовиться про ручну роботу наряду з lectio та молитвою.
Про євхаристійне життя. h3>

«Чиніть це на Його спомин…» p>
Мудрість середньовічних отців монашества, як відповідь на нинішні умови
літургійного життя.
big> p>
Сьогодні переважна більшість християн є обмеженою у доступі до сакраментального і літургійного життя, але це не означає що вони позбавлені можливості жити євхаристійним життям у його глибинній сутності. Нехай не смутить ця ситуація тих ревних вірних, які залишились у своїх домівках і не мають змоги брати видимої участі у Святій Жертві Тіла і Крові, оскільки можуть і надалі її переживати і звершувати у своєму житті у більш внутрішньому і глибинному вимірі і отримувати плоди спасіння. Наведемо думки деяких середньовічних авторів, які тлумачили сенс літургійного життя монаха у своїй келії, тоді, коли він не міг брати участі у Божественній Літургії, оскільки деякі брати не були пресвітерами і проживали самітньо. Для прикладу сягнемо богословського вчення Вільгельма з Сант-Тьєрі у його знаменитому Золотому листі до цистерців. p>

Всемогутній і милосердний Боже, Отче всього, Творче й Володарю Всесвіту, Господи Історії, чиї діла бездоганні, чиє співчуття до людських помилок невичерпне, у Твоїй волі наш мир.
Вислухай милосердно цю молитву, яка возноситься до Тебе посеред криків і розпачу світу, в якому Тебе забули, в якому не закликають Твоє ім’я, в якому насміхаються з Твоїх законів та ігнорують Твою присутність. Вислухай, бо ж ми, не знаючи Тебе, не живемо у мирі.
Допоможи нам запанувати над зброєю, яка загрожує запанувати над нами. Допоможи нам використати науку для миру і багатства, а не для війни і нищення. Покажи нам, як використати ядерну енергію для добра, а не для згуби наших дітей.
Розв’яжи внутрішні суперечності, які неймовірно і незносно розрослися в нас. Вони водночас і наша мука, і благословення: якби ж Ти не залишив нам світла совісті, ми би не могли страждати. Навчи нас витривалості в болю, стражданні й невпевненості. Навчи нас, як чекати і як довіряти. Обдаруй нас світлом, обдаруй силою і терпеливістю всіх, хто працює заради миру.Амінь.
(Томас Мертон, трапист)
CREDO-UA.ORG
Крихта Слова Божого
Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити? І вийшли фарисеї, і зараз же з Іродіянами радили раду проти Нього, як би Його занапастити. Мк 3,4.6
Години св. Служби
Сьогодні (20.01): 07.00 (карантин)
Завтра (21.01): 07.00 (карантин)
Слово св. Бенедикта

св. Бенедикт